Історична довідка про кафедру

 

Кафедра металорізальних верстатів та систем Кіровоградського національного технічного університету утворена у 1964 році як окрема структурна одиниця, яка здійснює підготовку фахівців за спеціальністю „Металорізальні верстати та системи”.

За час існування кафедри професорсько-викладацьким колективом  було підготовлено понад 4500 інженерів-механіків, які приймають активну участь у формуванні прогресивних напрямків розвитку металорізального та іншого технологічного обладнання.

 

Напрямок металорізальних верстатів та інструментів був започаткований ще у 1929 році у Єлисаветградському вечірньому робітничому індустріальному інституті сільськогосподарського машинобудування ім. В.І. Леніна, який готував інженерні кадри для виробництва сільськогосподарської техніки, зокрема із спеціальностей „Механічна обробка” та „Обробка дерева”. Перший випуск інженерів-механиків відбувся 30 грудня 1930 року. У 1933 році Народним комісаріатом важкої промисловості СРСР інститут було ліквідовано та переведено у Кіровоградський технікум сільськогосподарського машинобудування.

У травні 1956 року згідно з наказом Міністерства освіти СРСР на базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування було організовано вечірнє відділення Харківського політехнічного інституту, яке у 1962 році реорганізовано у філію Харківського політехнічного інституту. Підготовку інженерів-механиків за спеціальністю „Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти” здійснювала випускаюча кафедра з одноіменною назвою, яка у 1964 році була поділена на дві випускаючі кафедри: „Технологія машинобудування” і „Металорізальні верстати та інструменти”.

Історія науково-практичної діяльності кафедри металорізальних верстатів та систем почалася з загальної кафедри технології машинобудування, металорізальних верстатів та інструментів, що відповідало назві спеціальності за шифром 0501, згідно кваліфікаційного реєстру спеціальностей колишнього СРСР.

З 1964 р. виконуючим обов'язки завідувача кафедри металорізальних верстатів та інструментів став доц. Пестунов В.М. У складі кафедри працювали доц. Лившиць В.Б., ст. викл. Гостєв В.В., ст. викл. Щекотихін Ю.Т., асистенти Гліжинський А.Д., Павленко І.І., Валявський А.І., Алейніченко Г.Ф., Самойленко А.В., Короп В.П. На кафедрі також працювали завідувач лабораторіями Залкінд А.Е., інженер Петров В.Ф., учбові майстри Тадеуш Я.П. та Рева Н.П., лаборант Буйнов В.В. та старший лаборант Сліпченко А.С. У цей час наукова діяльність колективу була спрямована на створення принципово нових механізмів верстатів, способів обробки та інструментів.

Кафедра мала лабораторії: металорізальних верстатів, різання металів та різальних інструментів, гідроприводу верстатів та науково-дослідну лабораторію, забезпечуючи навчальний процес спеціальностей 0501 та 0509.

У 1968 р. асистенти кафедри Самойленко А.В., Валявський А.І., Алейніченко Г.Ф. були направлені до цільової аспірантури Одеського політехнічного інституту. Їх науково-дослідницька робота проводилась з напрямків теорії різання металів, металорізальним верстатам та інструмента.

1970 р. – на кафедрі приступають до своїх обов’язків два молодих спеціаліста – асистент Крижанівський В.А. та інженер Лєбєдєв Ю.В. Вони формують свої наукові напрямки з вібраційного та дискретного свердління важкооброблюваних матеріалів при обробці глибоких отворів, які уже на стадії дипломного проектування були захищені 12 авторськими свідоцтвами на винаходи. Ведеться інтенсивна розробка конструкцій свердлильних пристроїв та науково-дослідницького обладнання для проведення експериментальних робіт. Під керівництвом завідувача кафедри Пестунова В.М. молоді спеціалісти поряд з виконанням своїх службових обов’язків у дусі змагання на основі ділової конкуренції інтенсивно займаються винахідницькою роботою. Були такі активні тижні роботи, коли за п’ять-шість днів цей авторський колектив створював до 10-12 заявок на винаходи. Деякі заявки на винаходи отримували позитивні рішення через декілька тижнів після прийняття їх до розгляду, а за деякі з них велася боротьба протягом кількох років. Творчий колектив кафедри під керівництвом доц. Пестунова В.М. наводив „жах” серед експертів „ВНИГПЭ” (м. Москва) своєю кількістю заявок на винаходи. Вони працювали над винаходами у всіх можливих технічних напрямках: від побутової техніки до металорізальних верстатів та автоматизованих систем їх керуванням. За період за 1970-1973 рр. за рік відправлялося на експертизу до 50-60 заявок на винаходи.

За дорученням завідувача кафедри доцента Пестунова В.М. Крижанівський В.А. проходить стажування у МВТУ ім. Н.Е. Баумана у наукових школах проф. Г.А. Шаумяна, Л.І. Волчкевича, Д.М. Решетова, О.С. Пронікова та ін. Вивчає досвід провідних організацій в області верстатобудування: „ЭНИМС” – де встановлюються наукові зв'язки з провідними вченими: проф., д.т.н. Черпаковим Б.І., проф., д.т.н. Соломенцевим Ю.М. та ін., з колективом кафедри металорізальних верстатів та систем під керівництвом д.т.н., проф. В.Е. Пуша.

У цей час з’являються нові контакти з провідними вченими Росії в області агрегатного верстатобудування, корифеями якого є д.т.н., проф. А.І. Дащенко та його співвітчизник доц. Р.М. Мамакаєв.

1972-73 рр. – оживає робота з оновлення матеріально-технічної бази кафедри. Завдяки доц. Гостеву В.В. та колективу молодих спеціалістів до кафедри надходять перших три верстата з ЧПК.

1973 р. – за дорученням зав. каф. Пестунова В.М. ас. Крижанівським В.А. та інж. Лєбєдєвим Ю.В. налагоджуються зв’язки за науково-технічними напрямками з Глухівським заводом агрегатних вузлів; Харківським заводом агрегатних верстатів; Харківським політехнічним інститутом, зокрема, з кафедрою „Технологія машинобудування та металорізальні верстати”, завідувач кафедри д.т.н., проф. Тимофєєв Ю.В.

Розробками кафедри зацікавлюються провідні спеціалісти Харківського спеціального конструкторського бюро агрегатних верстатів та автоматичних ліній. Заключаються договори про співробітництво між Харківським СКБ АВ „ЭНИМС” (м. Москва).

1974 р. визначається приїздом провідного вченого СРСР в області надійності функціонування технологічного обладнання проф. д.т.н. Волчкевича Л.І. Ним був викладений курс лекцій для студентів, пошукачів та співробітників кафедр машинобудівного факультету інституту з напрямків підвищення продуктивності обробки та надійності функціонування металообробного обладнання. Професор Волчкевич Л.І. дуже зацікавився науковим напрямком кафедри та її науково-технічними зв’язками з провідними підприємствами і науково-дослідницькими організаціями України, Росії, Білорусії. Ним було запропоновано здійснити більш тісні зв’язки з Московським Вищим Технічним Училищем ім. Н.Е. Баумана. На основі цієї домовленості до заочної аспірантури у 1976 був направлений викладач кафедри Крижанівський В.А., який у 1981 р. захистив дисертаційну роботу на здобуття ученого ступеня кандидата технічних наук під керівництвом проф. Волчкевича Л.І. та доц. Пестунова В.М.

1980 р. – колектив кафедри поповнюється молодим спеціалістом, ас. Чернявським О.В. Він захищає кандидатську дисертацію у 1988 р. у Київському інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля з напрямку підвищення ефективності обробки металів різанням та холодним пластичним деформуванням, під керівництвом проф. О.О. Розенберга.

1982 р. – склад кафедри поповнив кандидат технічних наук В.А. Петренко, який захистив свою дисертацію, будучи провідним спеціалістом Кіровоградського заводу тракторних гідроагрегатів, з напрямку створення прогресивних конструкцій гідравлічних насосів під керівництвом проф. Т.М. Башти (м. Київ "КПІ" 1979 р.).

1982 р. – етап оновлення матеріально-технічної бази кафедри. Найбільш активну участь під керівництвом доц. Крижанівського В.А. у цій роботі приймають участь: ас. Проценко Ю.І., ас. Цишевський С.В., ас. Богаченко В.Ф. за участю студентів п’ятого курсу Грибова С.В., Дубини С.В., Дервбінського В.В., Гаїни О.І. та ін., які під керівництвом своїх викладачів та навчально-технічного персоналу і завідуючого лабораторіями Музиченка О.В. демонтували, перевозили, монтували та налагоджували нове технологічне та науково-дослідницьке обладнання у нових приміщеннях кафедри. Поряд з цим, силами студентів ІІІ-Vкурсів під керівництвом проректора з АГР Криворотенка В.Г. добудовувались та переобладнувались приміщення лабораторій „Верстатів з ЧПУ”, приміщення майбутньої кафедри металорізальних верстатів та систем.

1986 р. – на конкурсній основі завідувачем кафедри призначають доц. Крижанівського В.А. Під його керівництвом для виконання науково-дослідницьких та проектно-конструкторських робіт створюється кафедральне конструкторське бюро, у склад якого входять: головний конструктор Авруцький Ю.Я., провідний конструктор Білоусов В.П., конструктори Довжук С. О. та Коваленко М.К. Метою цього конструкторського бюро була практично-виробнича реалізація наукових розробок кафедри, пов’язаних з напрямком підвищення ефективності металорізального спеціального та спеціалізованого обладнання з ЧПК. Під час функціонування конструкторського бюро було реалізовано понад 20 проектів, спрямованих на вирішення задач, поставлених науково-технічними, проектно-конструкторськими та науково-дослідницькими колективами: „ЭНИМС” (м. Москва), ХЗАС (м. Харків), ГЗАУ (м. Глухів), РПЗ (м. Сміла), КМЗ (м. Кам’янка, Черкаська обл.), завод „Пуансон” (м. Знам’янка, Кіровоградська обл.) та ін. Загальний об’єм госпдоговірної тематики, який виконувала кафедра у цей період складав понад 100-120 тис. радянських рублів на рік.

У 1993 р. завдяки спільним зусиллям керівництва КІСМ та НВО „Комплекс” (м. Черкаси) на базі кафедри відкрито галузеву лабораторію з напрямку „САПР та машинна графіка” під керівництвом доц. Цепи С.Ф. У цей час завдяки надійним науково-технічним зв’язкам із Смілянським радіоприладним заводом, завдяки зусиллям його директора Баннікова В.І. кафедра безкоштовно отримала малу обчислювальну машину „Кулон-1”, призначену для вирішення задач, пов’язаних з використанням САПР у машинобудуванні. У цей же час Міністерство загального машинобудування СРСР виділило для галузевої лабораторії кафедри ПЕОМ "Правець" для розробок САПР у машинобудуванні. Загальний річний об'єм фінансування галузевої лабораторії досягав до 300 тис. радянських рублів.

1995 р. – склад кафедри поповнюється молодим спеціалістом на посаду асистента кафедри Ковришкіним М.О, який у жовтні 1995 р. вступає до аспірантури за спеціальністю 05.03.01 – "Процеси механічної обробки, верстати та інструменти".

1996 р. – випускники кафедри Кириченко А.М., Возний В.В., Лисенко О.В.одержують дипломи з відзнакою і поступають до аспірантури за спеціальністю 05.03.01 – "Процеси механічної обробки, металорізальні верстати та інструменти"

1999 р. – захист докторської дисертації (на тему "Теоретические основы совершенствования металлорежущего оборудования для тропиков и субтропиков") доцента кафедри Петренка Володимира Анатолійовича, який отримав вчене звання професора кафедри у 2001 р.

1999 р. – після успішного закінчення аспірантури на кафедру приходять молоді асистенти Кириченко А.М. і Возний В.В., а трохи згодом – спеціаліст Лисенко О.В.

У квітні 2001 р. ас. Возний В.В. під керівництвом доц. Чернявського О.В. захищає кандидатську дисертацію на тему: "Підвищення працездатності металорізального інструмента дифузійними покриттями на основі перехідних елементів першої групи" у спеціалізованій раді КДТУ. 

У жовтні 2001 р. асистент Кириченко А.М під керівництвом Крижанівського В.А. захищає у спеціалізованій раді КДТУ кандидатську дисертацію на тему: „Підвищення навантажувальної здатності силових вузлів блочного типу для агрегатних верстатів” з напрямку підвищення ефективності силових вузлів з перемінною структурою. З 2003 р. працює на посаді доцента кафедри.

У жовтні 2001 р. захистив кандидатську дисертацію "Удосконалення формоутворення різанням дисковим інструментом гвинтових поверхонь черв’яків з угнутим профілем витків" ас. Ковришкін М.О. під керівництвом доц. Надєїна В.С.

У листопаді 2001 р. Крижанівський В.А. у спеціалізованій раді при НТУУ "КПІ" захистив докторську дисертацію на тему: "Синтез силових вузлів агрегатно-модульного технологічного обладнання" за спеціальністю 05.03.01 – "Процеси механічної обробки, металорізальні верстати та інструмент". З 2002 р. – доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри "Металорізальні верстати та системи" Кіровоградського національного технічного університету (КНТУ). Автор 112 науково-методичних робіт серед яких 1 монографії; 8 навчальних посібників, 15 методичних розробок, 40 наукових статей, 33 авторських свідоцтв та 10 патентів України на винаходи. За його участі та під його керівництвом у виробництво впроваджено понад 20 авторських свідоцтв на винаходи з загальним економічним ефектом понад півтора мільйона гривень. Під керівництвом Крижанівського В.А. в аспірантури при кафедрі навчаються п'ять аспірантів та пошукачів, захистив кандидатську дисертацію в спеціалізованій раді КДТУ доцент кафедри "Металорізальні верстати та системи" Кириченко А.М.

У цей час до аспірантури при кафедрі за спеціальністю 05.03.01 вступають випускники кафедри Гречка А.І. та Валявський І.А., які успішно виконують свої дослідження під керівництвом д.т.н., проф. Крижанівського В.А.

2003 р. – у вченій раді при КДТУ захистили кандидатські дисертації по спеціальності 05.03.01 – Процеси механічної обробки, верстати та інструменти випускники кафедри 1996 р.: Федотьєв А.М. – на тему "Працездатність різальних пластин із порошків твердого сплаву, регенерованих методом вібророзмелу", Ситник О.О. (наук. кер. – доц. Надєїн В.С.) – на тему "Підвищення працездатності багатошарових інструментальних керамічних пластин групи застосування Р10".

У квітні 2003 р. кафедра організовує і успішно проводить Першу Міжнародну науково-технічну конференцію "Машинобудування та металообробка – 2003", у якій беруть участь провідні вчені України і Росії, а також виставку „Машинобудування та деревообробка Кіровоградщини – 2003”. За результатами конференції опубліковані два збірника наукових праць і збірник тез доповідей.

© 2017 KNTU