Історія кафедри

Історія розвитку та сучасна діяльність кафедри металорізальних верстатів та систем ЦНТУ

Згідно історії розвитку університету, у квітні 1929 року у місті Єлисаветград створюється Вечірній робітничій індустріальний інститут сільськогосподарського машинобудування ім. В.І. Леніна. Напрямок металорізальних верстатів та інструментів був започаткований ще тоді, бо інститут готував інженерні кадри для виробництва сільськогосподарської техніки, зокрема із спеціальностей «Механічна обробка» та «Обробка деревини». Відомо, що підготовка кваліфікованих інженерних кадрів з обробки не можлива без знання технологічного обладнання, на якому вона виконується.

Перший випуск інженерів-механиків відбувся 30 грудня 1930 року. У 1933 році Народним комісаріатом важкої промисловості СРСР інститут було ліквідовано та переведено у Кіровоградський технікум сільськогосподарського машинобудування. У травні 1956 року згідно з наказом Міністерства освіти СРСР на базі Кіровоградського технікуму сільськогосподарського машинобудування було організовано вечірнє відділення Харківського політехнічного інституту. У 1962 році відбулася реорганізація Кіровоградського вечірнього відділення у філіал Харківського політехнічного інституту з організацією підготовки інженерів-механиків за спеціальністю «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти», які готувалися випускаючою кафедрою з однойменною назвою.

З 1964 року випускаюча кафедра «Технологія машинобудування, металорізальні верстати та інструменти» була поділена на дві випускаючі кафедри: «Технологія машинобудування» та «Металорізальні та інструменти».

З 1964 року почалася історія розвитку кафедри металорізальних верстатів та систем, як окремої структурної одиниці університету для підготовки фахівців з напрямку інженерної механіки за спеціальністю «Металорізальні верстати та системи».

З 1964 р. виконуючим обов’язки завідувача кафедри металорізальних верстатів та інструментів став доц. Пестунов В.М. У складі кафедри працювали доц. Лившиць В.Б., ст. викл. Гостєв В.В., ст. викл. Щекотихін Ю.Т., асистенти Гліжинський А.Д., Павленко І.І., Валявський А.І., Алейніченко Г.Ф., Самойленко А.В., Короп В.П. На кафедрі також працювали завідувач лабораторіями Залкінд А.Е., інженер Петров В.Ф., учбові майстри Тадеуш Я.П. та Рева Н.П., лаборант Буйнов В.В. та старший лаборант Сліпченко А.С. У цей час наукова діяльність колективу була спрямована на створення принципово нових механізмів верстатів, способів обробки та інструментів. Кафедра мала лабораторії: металорізальних верстатів, різання металів та різальних інструментів, гідроприводу верстатів та науково-дослідну лабораторію, забезпечуючи навчальний процес спеціальностей 0501 та 0509.

У 1968 р. асистенти кафедри Самойленко А.В., Валявський А.І., Алейніченко Г.Ф. були направлені до цільової аспірантури Одеського політехнічного інституту. Їх науково-дослідницька робота проводилась з напрямків теорії різання металів, металорізальним верстатам та інструмента.

У 1969 році на кафедрі з’явився новий науковий напрямок з теорії приводу верстатів, в основу якого покладено принцип управління потоками потужності та навантаження у приводі. Вперше у вітчизняній та зарубіжній літературі була показана можливість створення оптимальних по точності умов навантаження виконавчих органів приводу при заданому технологічному навантаженні. Цей науковий напрямок захищений понад десятьма авторськими свідоцтвами на винаходи. На кафедрі були створені принципово нові механізми приводу для дискретної та вібраційної обробки кінцевим інструментом, які складають вагомий потенціал інтелектуальної власності кафедри. У цей час розроблено системи адаптивного управління приводом та напрямними верстатів. Ці системи на відміну від традиційних, дозволяють шляхом управління навантаженням приводу знизити його до оптимального рівня по точності, і на цьому рівні стабілізувати не залежно від технологічного навантаження.

Одночасно колективом кафедри розроблені концептуально нові конструкції різальних інструментів, які захищені п’ятнадцятьма авторськими свідоцтвами. 1970 р. – на кафедрі приступають до своїх обов’язків два молодих спеціаліста – ас. Крижанівський В.А. та інженер Лебедєв Ю.В. Вони формують свої наукові напрямки з вібраційного та дискретного свердління важкооброблюваних матеріалів при обробці глибоких отворів, які уже на стадії дипломного проектування були захищені 12 авторськими свідоцтвами на винаходи. Ведеться інтенсивна розробка конструкцій свердлильних пристроїв та науково-дослідницького обладнання для проведення експериментальних робіт. Під керівництвом завідувача кафедри Пестунова В.М. молоді спеціалісти поряд з виконанням своїх службових обов’язків у дусі змагання на основі ділової конкуренції інтенсивно займаються винахідницькою роботою. Були такі активні тижні роботи, коли за п’ять-шість днів цей авторський колектив створював до 10-12 заявок на винаходи. Деякі заявки на винаходи отримували позитивні рішення через декілька тижнів після прийняття їх до розгляду, а за деякі з них велася боротьба протягом кількох років. Творчий колектив кафедри під керівництвом доц. Пестунова В.М. наводив «жах» серед експертів «ВНИГПЭ» (м. Москва) своєю кількістю заявок на винаходи. Вони працювали над винаходами у всіх можливих технічних напрямках: від побутової техніки до металорізальних верстатів та автоматизованих систем їх керуванням. За період за 1970-1973 рр. за рік відправлялося на експертизу до 50-60 заявок на винаходи.

За дорученням завідувача кафедри доцента Пестунова В.М. Крижанівський В.А. проходить стажування у МВТУ ім. Н.Е. Баумана у наукових школах проф. Г.А. Шаумяна, Л.І. Волчкевича, Д.Н. Решетова, О.С. Пронікова та ін. Вивчає досвід провідних організацій в області верстатобудування: «ЭНИМС» – де встановлюються наукові зв’язки з провідними вченими: проф., д.т.н. Черпаковим Б.І., проф., д.т.н. Соломенцевим Ю.М. та ін., з колективом кафедри металорізальних верстатів та систем під керівництвом д.т.н., проф. В.Е. Пуша. У цей час з’являються нові контакти з провідними вченими Росії в області агрегатного верстатобудування, корифеями якого є д.т.н., проф. Дащенко А.І. та його співвітчизник доц. Р.М. Мамакєєв.

1972-73 рр. – оживає робота з оновлення матеріально-технічної бази кафедри. Завдяки доц. Гостеву В.В. та колективу молодих спеціалістів до кафедри надходять перших три верстата з ЧПК.

1973 р. – за дорученням зав. каф. Пестунова В.М. ас. Крижанівським В.А. та інж. Лебедєвим Ю.В. налагоджуються зв’язки за науково-технічними напрямками з Глухівським заводом агрегатних вузлів; Харківським заводом агрегатних верстатів; Харківським політехнічним інститутом, зокрема, з кафедрою «Технологія машинобудування та металорізальні верстати», завідувач кафедри д.т.н., проф. Тимофєєв Ю.В.

У вересні 1973 р. – укладена перша госпрозрахункова тема між Глухівським заводом агрегатних вузлів та кафедрою. Формується науковий напрямок кафедри, спрямований на створення наукових основ проектування та конструювання вузлів металорізальних верстатів з розвантаженими приводами. Під керівництвом завідувача кафедри доц. Пестунова В.М. творчий колектив кафедри з залученням молодих спеціалістів асс. Богаченка В.Ф., Лук’яненко Л.П., Мшара Ю.А., асс. Янютіна Є.Г., співробітників госпдоговірної тематики м.н.с. Стоноги В.М., Ульянцева І.В. та ін. проводять науково-дослідні роботи з напрямку підвищення ефективності силових вузлів агрегатних верстатів. Розробками кафедри зацікавлюються провідні спеціалісти Харківського спеціального конструкторського бюро агрегатних верстатів та автоматичних ліній. Укладаються договори про співробітництво між Харківським СКБ АВ «ЭНИМС» (м. Москва).

1974 р. визначається приїздом провідного вченого СРСР в області надійності функціонування технологічного обладнання проф. д.т.н. Волчкевича Л.І. Ним був викладений курс лекцій для студентів, здобувачів та співробітників кафедр машинобудівного факультету інституту з напрямків підвищення продуктивності обробки та надійності функціонування металообробного обладнання. Професор Волчкевич Л.І. дуже зацікавився науковим напрямком кафедри та її науково-технічними зв’язками з провідними підприємствами і науково-дослідницькими організаціями України, Росії, Білорусії. Ним було запропоновано здійснити більш тісні зв’язки з Московським Вищим Технічним Училищем ім. Н.Е. Баумана. На основі цієї домовленості до заочної аспірантури у 1976 був направлений викладач кафедри Крижанівський В.А., який у 1981 р. захистив дисертаційну роботу на здобуття ученого ступеня кандидата технічних наук під керівництвом проф. Волчкевича Л.І. та доц. Пестунова В.М.

1980 р. – колектив кафедри поповнюється молодим спеціалістом, асс. Чернявським О.В. У 1988 р. він захищає кандидатську дисертацію у Київському інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля з напрямку підвищення ефективності обробки металів різанням та холодним пластичним деформуванням, під керівництвом проф. О.О. Розенберга.

1982 р. – склад кафедри поповнив кандидат технічних наук В.А. Петренко, який захистив свою дисертацію будучи провідним спеціалістом Кіровоградського заводу тракторних гідроагрегатів, з напряму створення прогресивних конструкцій гідравлічних насосів під керівництвом проф. Т.М. Башти (м. Київ "КПІ" 1979 р.).

1982 р. – етап оновлення матеріально-технічної бази кафедри. Найбільш активну участь під керівництвом доц.. Крижанівського В.А. у цій роботі приймають участь: асс. Проценко Ю.І., асс. Цишевський С.В., асс. Богаченко В.Ф. за участю студентів п’ятого курсу Грибова С.В., Дубини С.В., Дервбінського В.В., Гаїни О.І. та ін., які під керівництвом своїх викладачів та навчально-технічного персоналу і завідуючого лабораторіями Музиченка О.В. демонтували, перевозили, монтували та налагоджували нове технологічне та науково-дослідницьке обладнання у нових приміщеннях кафедри. Поряд з цим, силами студентів ІІІ-V курсів під керівництвом проректора з АГР Криворотенка В.Г. добудовувались та переобладнувались приміщення лабораторій «Верстатів з ЧПУ», приміщення майбутньої кафедри металорізальних верстатів та систем. Одночасно розвивається науково-практична діяльність кафедри. Укладається договір з Смілянським радіоприладним заводом по розробці технологічного оснащення та вдосконалення механічного обладнання. Корегується її науковий напрямок з урахуванням нових на той час напрямків розвитку верстатобудування, з застосуванням систем числового програмного керування.

1986 р. – На конкурсній основі виборів завідувачем кафедри призначають доц. Крижанівського В.А. Під його керівництвом для виконання науково-дослідницьких та проектно-конструкторських робіт створюється кафедральне конструкторське бюро, у склад якого входять: головний конструктор Авруцький Ю.Я., ведучий конструктор Білоусов В.П., конструктори Довжук С.О. та Коваленко М.К. Метою цього конструкторського бюро була практично-виробнича реалізація наукових розробок кафедри, пов’язаних з напрямком підвищення ефективності металорізального спеціального та спеціалізованого обладнання з ЧПК. Під час функціонування конструкторського бюро було реалізовано понад 20 проектів, спрямованих на вирішення задач, поставлених науково-технічними, проектно-конструкторськими та науково-дослідницькими колективами: «ЭНИМС» (м. Москва), ХЗАС (м. Харків), ГЗАУ (м. Глухів), РПЗ (м. Сміла), КМЗ (м. Кам’янка, Черкаська обл.), завод «Пуансон» (м. Знам’янка, Кіровоградська обл.) та ін. Загальний об’єм госпдоговірної тематики, який виконувала кафедра у цей період складав понад 100-120 тис. радянських рублів на рік. В основу конструкторських розробок були покладені принципово нові рішення, захищені авторськими свідоцтвами на винаходи, розроблені на кафедрі під керівництвом доц. Пєстунова В.М., Крижанівського В.А., ст. викл. Лебедєва Ю.В.

Найбільшого розвитку науково-технічна та дослідницька робота кафедри досягає у період з 1987 по 1999 рр. З 1987 р. по 1999 р. кафедра під керівництвом завідувача доц. Крижанівського В.А. за участю проф.. Пєстунова В.М. та творчих колективів під керівництвом ведучих спеціалістів доц. Цепи С.Ф., доц. Віхрової Л.Г., ст. викл. Лєбєдєва Ю.В., начальника СКБ Довжука С.О., ст. н. сп. Цишевського С.В., ст. н. сп. Красовської А.Г. проводяться науково-дослідницькі та проектно-конструкторські розробки за спеціальними завданнями Міністерства загального машинобудування, Міністерства оборонної промисловості СРСР, Міністерства верстатобудування СРСР, Міністерства легкої та харчової промисловості СРСР, Міністерства електронної промисловості СРСР. Загальний об’єм виконуваних робіт за цей період щорічно складав від одного до півтора мільйонів радянських рублів. У цей час конструкторське бюро налічувало до сорока спеціалістів, які усі були випускниками кафедри металорізальних верстатів та систем майбутнього КНТУ. Загальна кількість штатних співробітників, які виконували завдання по науково-дослідницьких та проектно-конструкторських роботах досягала майже шести десятків співробітників.

У 1993 р. завдяки сумісним зусиллям керівництва КІСМ та НВО «Комплекс» (м. Черкаси) на базі кафедри відкрито галузеву лабораторію з напрямку «САПР та машинна графіка» під керівництвом доц. Цепи С.Ф. У цей час завдяки надійним науково-технічним зв’язкам із Смілянським радіоприладним заводом, завдяки зусиллям його директора Баннікова В.І. кафедра безкоштовно отримала малу обчислювальну машину «Кулон-1», призначену для вирішення задач, пов’язаних з використанням САПР у машинобудуванні. У цей же час для галузевої лабораторії кафедри, Міністерство загального машинобудування СРСР виділило ПЕОМ «Правець» для розробок САПР у машинобудуванні. Загальний річний об’єм фінансування галузевої лабораторії досягав до 300 тис. радянських рублів. Найвищого апогею з 1988 по 1998 рр. у своїх науково-дослідницьких та проектно-конструкторських розробках кафедра досягла під час керівництва науково-дослідницькими роботами в інституті проректорами з науки Петренка М.М. та Черновола М.І. Цей період був у науково-дослідницькій роботі кафедри найбільш сприятливий. По-перше – це був час коли підприємства переходили на ринкові взаємовідносини, та почали думати про конкурентоспроможність своєї продукції; по-друге керівництво інституту створило на основі у той же час існуючих законів та постанов про оплату працівників вищої школи найбільш прийнятні умови їх матеріального заохочення, що миттєво віддзеркалилось на терміну та якості виконаних робіт. Цей проміжок часу став фундаментною основою для отримання бажаних результатів з точки зори підвищення наукового рівня кафедри.

1995 р. – склад кафедри поповнюється молодим спеціалістом на посаду асистента кафедри Ковришкіним М.О. У жовтні 1995 р. він поступає до аспірантури за спеціальністю 05.03.01 «Процеси механічної обробки, верстати та інструменти». 5 жовтня 2001 року він захистив кандидатську дисертацію по темі: «Удосконалення формоутворення різанням дисковим інструментом гвинтових поверхонь черв’яків з угнутим профілем витків» під керівництвом доц. Надєїна В.С.. Ковришкін М.О. є автором 25 наукових робіт, серед яких 2 патенти України на винахід, 5 тез доповідей на міжнародних науково-технічних конференціях, 18 статей. Результати наукових досліджень впроваджені на ВАТ «Гідросила».

1996 р. – кафедру закінчують з відзнакою випускники Кириченко А.М., Возний В.В. та Лисенко О.В., які з січня 1999 р. працюють асистентами кафедри; Лисенко О.В. призначається спеціалістом кафедри. У цьому ж році закінчують навчання випускники Ситник О.О. та Федотьєв А.М., які у 2003 році у вченій раді при нашому університеті захистили кандидатські дисертації по спеціальності 05.03.01 – Процеси механічної обробки, верстати та інструменти: Федотьєв А. М. – на тему «Працездатність різальних пластин із порошків твердого сплаву, регенерованих методом вібророзмелу», Ситник О. О. (наук. кер. – доц. Надєїн В.С.) – на тему «Підвищення працездатності багатошарових інструментальних керамічних пластин групи застосування Р10».

1999 р. – захист докторської дисертації (на тему «Теоретические основы совершенствования металлорежущего оборудования для тропиков и субтропиков») доцента кафедри Петренка В.А., який отримав вчене звання професора кафедри у 2001 р. За роки його науково-педагогічної діяльності ним опубліковано 57 наукових робіт, серед них 36 наукових статей, отримано 9 авторських свідоцтв. Видано 1 монографію та 3 навчальних посібника. Усі наукові досягнення Петренка В.А. пов’язані з успішним співробітництвом з провідними вченими НТУУ «КПІ» – проф. Баштою Т.М. та проф. Струтинським В.Б.

У квітні 2001 р. під керівництвом доц. Чернявського О.В. асс. Возний В.В. захищає кандидатську дисертацію за темою: «Підвищення працездатності металорізального інструмента дифузійними покриттями на основі перехідних елементів першої групи» у спеціалізованій раді КДТУ. Під час роботи на кафедрі Возним В.В. опубліковано 11 наукових робіт, зроблено 5 доповідей на науково-технічних конференціях університетського та міжнародного рівня.

У жовтні 2001 р. під керівництвом доц. к.т.н. Крижанівського В.А. захищає кандидатську дисертацію асс. Кириченко А.М. з напряму підвищення ефективності силових вузлів блочного типу з перемінною структурою. На сьогодні він автор понад 90 публікацій, у тому числі 4-х навчальних посібників і 15 патентів. Результати науково-технічних розробок впроваджені у навчальний процес КНТУ, ТДТУ (м. Тернопіль), та у виробництво СКБАВ (м. Харків) та ГЗАУ (м. Глухів).

У 2001 році Крижанівський Володимир Андрійович в спеціалізованій раді при НТУУ «КПІ» захистив докторську дисертацію на тему: «Синтез силових вузлів агрегатно-модульного технологічного обладнання» за спеціальністю 05.03.01 – «Процеси механічної обробки, металорізальні верстати та інструмент». З 2002 р. доктор технічних наук, професор, завідувач кафедри «Металорізальні верстати та системи» Кіровоградського національного технічного університету (КНТУ). Автор 112 науково-методичних робіт серед яких 1 монографії; 8 навчальних посібників, 15 методичних розробок, 40 наукових статей, 33 авторських свідоцтв на винаходи, 10 патентів України. За його участі та під його керівництвом у виробництво впроваджено понад 20 авторських свідоцтв на винаходи з загальним економічним ефектом понад півтора мільйона гривень.

Лисенко О.В. – к.т.н, доцент кафедри. Є автором 23 наукових праць, серед яких 3 навчальних посібника, 6 патентів України, 11 наукових статей, 3 тез доповідей, учасник 4 науково-технічних міжнародного рівня конференцій. У 2004 році успішно захищена кандидатська дисертація під керівництвом проф. Пестунова В.М. по темі: «Підвищення точності формоутворення при токарній обробці». Результати роботи впроваджені на ВФ «АСТРА» (м. Кропивницький).

У цей час до аспірантури при кафедрі за спеціальністю 05.03.01 поступають випускники кафедри Гречка А.І. та Валявський І.А. які успішно захистили кандидатські дисертації відповідно у 2008 та 2010 роках.

Напрямок наукових досліджень к.т.н., доцента. Гречки А.І. – розробка високоефективних приводів перемінної структури агрегатно-модульного верстатного обладнання. Він є автором 3 навчальних посібників 8 наукових статей та 10 патентів України.

2014 рік – захист здобувача Попової О.І., тема дисертації «Підвищення точності механічної обробки ланок черв’ячних передач з угнутим профілем витка черв’яка»

2015 рік – захист здобувача Єрьоміна П.М., тема дисертації «Підвищення ефективності оброки отворів у деталях із чавунів комбінованим протягуванням».

2019 рік – захист здобувача Шелепко О.В., тема дисертації «Підвищення вихідних характеристик багатокоординатних верстатів паралельної структури зі спеціальним робочим органом».

Матеріально-технічна база кафедри налічує 25 одиниць технологічного обладнання, яке використовується у навчальних та науково-дослідницьких цілях, з яких п’ять верстатів з ЧПУ:

  • багатоопераційний верстат С500/03 -1990 р.;
  • токарно-гвинторізний верстат 16К20-1980 р.;
  • токарно-гвинторізний верстат з ЧПК 16К20ФЗС18 -1983 р.;
  • вертикально-фрезерний верстат з ЧПУ СФ-7 -1983 р.;
  • вертикально-фрезерний верстат з ЧПК 6Р13ФЗ -1983 р.;
  • зубодовбальний дрібномодульний напівавтомат 5111-1975 р.;
  • зубофрезерний напівавтомат 5Е32 -1970 р.;
  • вертикально-свердлильний верстат 2П125 -1974 р.;
  • токарно-револьверний напівавтомат 1Б140-1975 р.;
  • токарно-револьверний верстат ШЗ18 -1974 р.;
  • токарно-револьверний напівавтомат з хрестовою револьверною головкою 1А425-1982 р.;
  • силова головка 1УХ4035 -1981 р.;
  • силовий стіл УХ4531 -1982 р.;
  • універсально-заточний верстат мод. ЗА64Д з комплектом оснащення -1978 р.;
  • напівавтомат для заточки свердел мод. 3653 -1970 р.;
  • токарно-гвинторізний верстат мод. 16К20 -1980 р.;
  • вертикально-свердлильний верстат мод. 2Н118 -1972 р.;
  • коробка швидкостей токарного верстата;
  • інструментальний мікроскоп мод. БМИ-1 -1976 р.;
  • тензометричний динамометр УДМ600 -1982 р.;
  • профілограф-профілометр "Калібр-201" -1974 р.;
  • кутоміри: МІЗ, Семенова, Спірідовича;
  • пристрій для контролю задніх кутів інструментів;
  • універсальний вимірювальний мікроскоп УВМ21 -1974 р.;
  • комплекти багатогранних непереточуваних пластин;
  • комплекти різального інструменту.

Усе обладнання знаходиться у працездатному стані та використовується для набуття студентами практичних навичок. Усе технологічне обладнання придатне для проведення науково-дослідницьких робіт.

Загальна площа приміщень кафедри складає 532 м2, в тому числі загальна площа учбових лабораторій - 442 м2, загальна площа наукових лабораторій - 80 м2. Лабораторний фонд кафедри має:

  • лабораторію металорізальних верстатів та верстатів з паралельною кінематикою (лаб. № 118);
  • лабораторію верстатів з ЧПУ та верстатних систем (лаб. № 119);
  • лабораторію різання та різального інструменту (лаб. № 122);
  • лабораторію виробництва різальних інструментів (лаб. № 125);
  • лабораторію комп’ютерного проектування та дизайну (лаб. №235).
  • методичний кабінет (ауд. №235А)
  • лабораторію паралельної кінематики та 3D друку (ауд. №240).

На сьогоднішній день колектив кафедри має найбільш тісні зв’язки з провідними вченими України: професорами, д.т.н. Бобирем М.І., Струтинським В.Б., Кузнєцовим Ю.М., Петраковим Ю.М., Равською Н.С., Посвятенко Е.К, Грабченко А.І., Мельниченко П.П. та ін., а також з виробниками та конструкторами агрегатного верстатобудування у м. Харкові, Глухові та ін.

На сьогодні основний напрямок науково-дослідницьких робіт пов’язаний з напрямком кафедри Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут» кафедра «Конструювання верстатів та машин», який полягає у підвищенні ефективності металообробного обладнання на основі оптимізації конструкцій приводів верстатів.

За час існування кафедри професорсько-викладацьким колективом було підготовлено понад 4300 інженерів-механиків, які приймають активну участь у формуванні прогресивних напрямків розвитку металорізального та іншого технологічного обладнання для обробки різних матеріалів.

На даний час кафедру очолює к.т.н., доц. Гречка А.І., який у 2008 року успішно захистив у КНТУ дисертацію на тему «Підвищення точності та навантажувальної здатності пінольних механізмів агрегатно-модульного технологічного обладнання».

На кафедрі працюють к.т.н., доц. Гречка А.І., д.т.н., проф. Кириченко А.М., к.т.н., доц. Лисенко О.В., ст. викл. Ткаченко М.В., к.т.н., доц. Валявський І.А., к.т.н., ст. викл. Єрьомін П.М., к.т.н., ст. викл. Щербіна К.К., ас. Апаракін А.Р., зав. навч. лаб Заїка С.М., спец. Стегарь М.С., уч. майстер Дорощук В.В., технік Кириченко М.А.

© 2024 KNTU